Після початку розробки літака 737-300 фірма "Боинг" приступила до досліджень цілком нового 150-містного літака під умовною назвою 7-7. У червні 1983 р., коли стало ясно, що програма 7-7 відстає на два роки від графіка, було вперше оголошене про проект літака 737-400 на 146 місць. До вересня 1984 р. ситуація трохи змінилася: літак 737-400 тепер пропонувався як 100-містний , а на більше число місць розглядався проект 737-500. Через якийсь час проектові 737-500 було привласнено нова назва 737-300L, а потім він знову став називатись 737-400. На початку червня 1986 р. фірма "Боинг" офіційно приступила до розробки літака 737-400, одержавши напередодні замовлення від американської авіакомпанії "П'Ємонт Эрлайнз" на 55 літаків. Літні іспити досвідченого літака почалися 23 лютого 1988 р., сертифікація завершилася у вересні, а 1 жовтня був виконаний перший комерційний рейс. Спочатку літак був сертифікований з максимальною злітною масою 62,88 т, а в березні 1989 р. - зі злітною масою 68,1 т.
Основна відмінність даного літака від базової моделі 737-300 полягає в збільшенні довжини фюзеляжу на 3,05 м і застосуванні більш могутніх двигунів CFM56. У 1997 р. десять літаків 737-400 замовив "Аерофлот - Російські міжнародні авіалінії".
Випускається з 1988р. До початку 1997 р. було продано 456 літаків даної модифікації, поставлено 409.