Херсон - одне з визначніших міст півдня України, остання річкова зупинка на блакитному шляху країни. Місто розташувалося на високому березі Дніпра, який розлився багатьма рукавами, огортаючи житлові масиви мальовничими плавнями на десятки кілометрів навкруги.
Херсон серед інших українських міст молодий, але виріс на землі, яку торкнулася висока антична цивілізація ще в VІ столітті до нашої ери. Чисельні давньогрецькі пам'ятки тих часів можна побачити зараз у музеї. Якою була Херсонщина в V ст. до н.е. докладно розповів давньогрецький географ Геродот. Перебували тут люди і раніше, в ІІІ-ІІ тисячолітті, про що свідчать археологічні знахідки в центрі міста. Звичайним виглядає і скіфське поховання ІV-ІІІ ст. до н.е. на території Херсона. Свідоцтво залишили по собі люди римської цивілізації та половці. Але найважливішим попередником Херсона можна вважати місто Олешшя ХІ-ХІІІ ст., яке знаходилося на Великому Потьомкінському острові, що поруч з Гідропарком. Є свідчення, що це поселення існувало ще за римських часів і належало херсонітам, громадянам стародавнього Херсонесу (на місці Севастополя), який римляни називали Херсоном. Там у 988 році охрестився київський князь Володимир, після кого християнство стало офіційною релігією Київської держави. Саме ця подія спонукала засновника Херсона Григорія Потьомкіна дати таку назву першому місту, яку з'явилося на відвойованих у турків землях. Назва символізувала повернення християнства в Причорномор'я (слово "Херсонес" перекладається з давньогрецької як "півострів").
Херсон був заснуваний у 1778 році на місці колишньої російсько-запорізької фортеці Олександр-Шанць, яку було зведено в попередню війну з Турцією в 1737 році. Саме біля його кордонів розташувалася нова суднобудівна верф, зі стапелів якої в 1783 році зійшов перший корабель Чорноморського флоту "Слава Катерини". У ті роки Херсон досяг найбільшої слави. Міжнародний морський порт, право вільної торгівлі "порто-франко", значні капіталовкладення в розбудову міста сприяли його швидкому розвитку. Херсон пишається сузір'ям імен видатних людей, які пов'язали своє життя та діяльність з їм у XVІІІ столітті: Іван Ганнібал - перший будівничий; Федір Ушаков будував зі своєю командою власний корабель, боровся з епідемією чуми; французький барон Антуан відкрив першу і найбільшу торгівельну контору; спадковий принц Фрідріх Вюртемберзький займав посаду губернатора міста; видатний російський інженер Микола Корсаків будував фортецю; архітектори Клод Буржуа, Матвій Козаків, Іван Старов приймали участь в забудові міста; видатний лікар Данило Самойлович лікував людей; Олександр Суворов захищав місто та проектував тут південні фортеці; адмірал Микола Мордвінов керував херсонським адміралтейством; видатний англієць Джон Говард вивчав передовий досвід тюремної системи та медицини; художник, засновник нового жанру в російському живописі -архітектурних видів - Федір Алексєєв написавши картину "Вид Херсона" (у зібранні Краєзнавчого музею).
Із заснуванням Миколаєва та Одеси Херсон занепав, та з призначенням його в 1803 році губернським центром, місто знову відродилося. У 1806 році була заснована купецька верф, на якій будували торгівельні кораблі. У середині XІ ст. вона стала найбільшим підприємством цивільного суднобудування в Росії. До того ж у 1853 році Євген Вадон заснував на березі Дніпра велику механічну майстерню, яка згодом перетворилася в чавуноливарний та механічний завод, а потім і у велике суднобудівне підприємство. Зараз його спадкоємцями є Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну, підприємства "Судмаш" та "Палада". Великі прибутки в першій половині XІ ст. давали місту вовномийки, які займали весь вільний беріг Дніпра та Кошової. Тоді гомін, жіночі співи та плескіт води надавали Херсону незрівнянної своєрідності. Важливе значення протягом XІ ст. продовжував мати сплав лісу Дніпром та деревообробна галузь, адже на сотні кілометрів навкруги не було лісу, і дерево - головний матеріал суднобудування і містобудівництва - коштувало надзвичайно дорого. З поступовим освоєнням степу і розвитком землеробства Херсон у другій половині ХIX ст. перетворився на крупний центр переробки сільгосппродукції. Сотні млинів виросли на північ від фортеці, давши назву району "Млини". Вона збереглася дотепер, хоча жодного млина там вже немає. А у 1909 році Ісаак Гуревич заснував завод сільгоспмашин та знарядь. Тепер це завод Відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни". У кінці XІ ст. значних сил та матеріальних витрат потребувало будівництво суднохідного каналу, який руслом Дніпра поєднав Херсон із морем. У 1902 році відкрився морський торгівельний порт. Відтоді Херсон за експортом хліба зайняв лідируючі позиції. У 1911 році в країни Західної Європи було відправлено майже 1 мільйон тон зерна. У Херсоні відкривалися дипломатичні представництва західних країн, відділення центральних найкрупніших банків.
Статус губернського міста вимагав високого рівня освіти і культури в Херсоні, але тут багато залежало саме від яскравих особистостей. Так в історію міста увійшов херсонський губернатор Павло Клушин, який присвятив собе справі упорядкування Херсона та підвищення його культурного значення і ставши першим почесним громадянином міста; губернатор Олександр Ерделі сприяв будівництву великого міського театру, який відкрив свої двері в 1889 році; громадський діяч Віктор Гошкевич у 1890 році заснував Археологічний музей; при надзвичайній наполегливості міського голови Михайла Беккера Херсон збагатився в 1896 році прекрасною будівлею Громадської бібліотеки; відомий російський громадський діяч князь Микола Гедройц заснував у 1912 році музей Красних мистецтв. Напрямок спеціальних учбових закладів міста був спрямований на споживи Півдня. У 1834 році було відкрите Морехідне училище - перше в Україні, у 1872 - Вчительська семінарія, у 1874 - Земське сільськогосподарське училище. Усі ці заклади існують і досі. (Це Морехідний коледж, Аграрний університет, Педагогічний університет який у 2002 році став класичним університетом). До них приєднався і Технічний університет, який виріс зі створеного в 1963 році філіалу Одеського технологічного інституту. Але й у нього був своєрідний попередник - Реальне училище, яку відкрилося ще в 1877 році. На його базі в 20 роках XX ст. було створено професійну школу машинобудування та архітектурного будівництва, тепер Машинобудівний коледж. Були й інші учбові заклади: земська фельдшерська школа, тепер медичний коледж; комерційне училище; у 1918 році був навіть створений Політехнічний інститут.
На початку XX століття в Херсона, з населенням більш ніж 98 тисяч мешканців, були всі передумови для благополучного майбутнього, але перша світова війна звела нанівець усі надії й привела Росію до страшної революції. З 1920 році Херсон втратив високий адміністративний статус, а після страшного голоду - й половину свого населення. У міжвоєнні роки місто розвивалося повільно, чисельність населення так і не дійшла передреволюційного рівня. У ці роки, у 1932 році вступивши в дію Херсонський портовий елеватор, який до Другої світової війни був найбільшим у Радянському Союзі. Акцент робився на будівництві промислових підприємств: кондитерська фабрика (1928), консервний завод ім.8 Березня (1929), електромашинобудівний завод (1932), нафтопереробний завод, завод склотари, бавовноочисний завод (1933), прядильна фабрика...
13 березня 1944 долі Херсон був визволений від 3-х річної німецько-фашистської окупації, а через сімнадцять днів, 30 березня була утворена Херсонська область. Ці події дали поштовх розвиткові міста й надію на його відродження. Величними архітектурними ансамблями збагатився його центр. Херсон перетворився в крупний промисловий, сільськогосподарський та культурний центр на півдні України. З 1953 року почав діяти Бавовняний комбінат - одне з найбільших підприємств міста. А загальна кількість підприємств сягнула шістдесяти. Морський порт став одним із ведучих на Чорному морі. Працювало чотири вищих учбових заклади, 11 середніх спеціальних, 15 професійно-технічних. У Херсоні розташувався науково-дослідний інститут зрошувального землеробства. Працював театр, філармонія, ляльковий театр, художній і краєзнавчий музей з літературним і природничим філіалами, 10 кінотеатрів. Обласна бібліотека, з більш як мільйонним фондом екземплярів, стала значним науково-методичним центром. З'явилися нові мікрорайони: Текстильників, Херсонського бавовняного комбінату, Шуменський, Корабел, Північний, Таврійський.
Забронювати квиток on-line
