Сьогодні Хмельницький - наймолодший обласний центр України. Письменник хмельничанин Броніслав Грищук сказав про нього: "Це - місто-вчений і місто-робітник, місто-поет і музикант, місто-парк..." Милуючись затишними вулицями і сонячними проспектами нинішнього Хмельницького, важко повірити, що на початку XX століття це було бездоріжнє повітове містечко. Заїжджі письменники, історики, занотовуючи свої спогади і враження, описували його провінційну тишу, спокій і неквапливість.
Місто мало дві старі назви: Плоскирів, а пізніше - Проскурів, і про це з дитсадка, звісно, знають усі хмельничани. Нині про історичне коріння Хмельницького говорить назва його найпривабливішої Проскурівської вулиці. А символічний камінь біля мосту, що веде до центрального парку культури і відпочинку імені 500-річчя м. Хмельницького, єдиний нагадує, що саме тут де річка Плоска зливається із Південним Бугом, у XV столітті виникло невелике - у сто чоловік - сторожове поселення, перша згадка про яке зафіксована у 1493 році. І ліше у ХVІІІ столітіі з'явилась друга назва - Проскурів.
Ось він, рідний Хмельницький: з чудовою спорудою музично-драматичного театру, химерними крилами нового автовокзалу, шатровим лабіринтом гомінкого критого ринку, казковими шпилями палацу творчості для дітей, вишуканим, вражаючим дизайном банків, офісів, європейським стилем ще учора скромних і одноликих вулиць, майданів.
До речі, 260-тисячний Хмельницький - місто з найвищими серед обласних центрів України темпами зростання. А населення його у післявоєнні роки зросло більше, ніж у сім разів! Причина - поява великих промислових підприємств, які потребували тисяч і тисяч робочих рук. Заводи й фабрики відтак "обросли" житлом, магазинами, школами... Уже десять-п’ятнадцять літ тому у місті нараховувалось 270 крамниць, 250 закладів громадського харчування, 18 поліклінік, 14 лікарень, 56 дитсадків, 33 школи, 12 ПТУ, 11 тролейбусних маршрутів, 3 стадіони...
Народився і потужно розвивається малий і середній бізнес. Нині зареєстровано майже 5 тисяч суб’єктів підприємницької діяльності, в яких працює 16,3 тисяч чоловік. Крім того, різними видами діяльності займаються 15,4 тисячі приватних підприємців.
У місті функціонує 25 ринків, 704 підприємства „дрібної торгівлі”. За десять років зведено 1130 тисячі кв.м. житла. З'явились грандіозні споруди банків, збудовано дві нових школи, поліклініку № 2, госпіталь для ветеранів Великої вітчизняної війни, інфекційну лікарню, з'явились підземні переходи. Реконструйовано Будинок урочистих подій, відкрито Родинний дім - центр роботи із сім'ями. Збудовано 32 автозаправні станції, введено у дію нові тролейбусні маршрути, що нарешті з'єднали усе місто.
Мистецькою окрасою обласного центру стали пам'ятники нової доби: Богдану Хмельницькому, Тарасу Шевченку, Меморіал Слави, пам'ятник Жертвам репресій. Зовсім недавно народилось ще два нових монументи: пам'ятник подолянам, що загинули в Афганістані, пам'ятник на честь 15-річчя дружби Хмельницького та американського міста Модесто. Відкрито двері нових музеїв, студій, клубів.
Змінилась і мережа освіти, і нині поглиблено вивчають базові науки юні хмельничани у 42 закладах різного типу. Серед них - гімназії, колегіум, ліцеї... А структуру вищої освіти в обласному центрі поповнили і розширили нові: Інститут регіонального управління та права, гуманітарно-педагогічний, економіки і підприємництва, інститут бізнесу, єдина в державі Національна Академія прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького, загалом у Хмельницькому діє 14 вузів
Хмельницький нині - одне з найзеленіших міст в Україні, а найбільший із парків - центральний розтягнувся уздовж Бугу та Плоскої більш ніж на п'ятдесяти гектарах.